Примусове лікування алкоголіків, наркозаежних
Усі примусові форми лікування алкоголізму і формування мотивації на тверезість, на сьогодні є не визнаними офіційної психіатрією і наркологією в Україні, як дієві методи, що ведуть до виліковування або досягнення ремісії. Цей метод рятує від непередбачуваності поведінки п’яного людини, що може завдати шкоди оточуючим або собі під час сп’яніння.
Юридична і моральна сторона питання примусового лікування від алкоголізму, наркоманії далеко не однозначна і не прийнятна, з точки зору міжнародної конвенції з прав людини. Медикаментозне насильницьке лікування людини, не прийнятне з будь-якої точки зору, крім гострих психічних розладів, що загрожують життю і здоров’ю самого пацієнта або оточуючих, – які затверджує Закон України про психіатричну допомогу.
Потреба в такій формі допомоги – ВЕЛИЧЕЗНА, якщо судити за кількістю прохань при консультуванні родичів співзалежних сімей; дзвінків в швидку, поліцію, звернення в наркологічний диспансер або лікарню, з проханням: «Заберіть, його (її)!!!».
Примусове лікування від алкоголізму або наркоманії, все-таки здійснюється і по сьогодні день, але це – допомога у попередженні критичних наслідків імпульсивної/компульсивної поведінки в сп’янінні, гострому психотичному стані, що можуть призвести до: суїциду, вбивства, нанесення тілесних ушкоджень, переохолодження, отруєння і т. д. Здійснюється даний вид допомоги, – державними наркологічними, токсикологічними відділеннями і т. з. відділеннями “спец. травми”.
Строк обмеження людини при гострих розладах поведінки в сп’янінні (щодо медичних, а не адміністративно-кримінальних показань) триває від декількох годин до декількох діб.
Протверезіння або вихід в свідомість після гострого психічного розладу в ізоляції лікарні психіатричного типу, – на п’яних розбишак, «підпарканих п’яниць», тих що перенесли «білочку», – залишає незабутні враження і небажання потрапити туди знову. Як наслідок, можлива відмова від випивки, на більш-менш тривалий час. В цьому контексті необхідність такої форми допомоги, як примусове лікування, очевидна. Хоча і не завжди має результатом – довгострокову установку на припинення випивати.
При, регулярно повторюваних розладах, задокументованих у лікувальних закладах, поліції, – у судовому порядку, можливе прийняття рішення на направлення такої особи на примусове лікування в психіатричному чи наркологічному відділенні. Але на практиці, такі рішення приймаються судом не часто.
Частина залежних пацієнтів, особливо з паралельно існуючими психічними розладами (психопатії, депресії, маніоформні, тривожно-фобічні порушення), з характерологічними особливостями особистості (схильних до зайвої драматизації, паранояльності, психічної виснажуваності, холеричності), не сприймають позитивно відрив від вживання алкоголю. В силу того, що сп’яніння компенсує їх відмінності від середньостатистичного суспільства, а тверезість і раніш, для них була «хворобливою».
Наріжним каменем, є адекватне бачення причин, наслідків, глибини розладів психіки і здоров’я хворого із залежністю, – пропорційно необхідності примусу і «спасіння». Тому, остаточне рішення має прийматися фахівцями медичної та правової спрямованості, а не роздратованими і зневіреними родичами. Тому як, частина родичів, бажає просто позбутися від тягаря відповідальності за необхідність займатися лікуванням обридлого алкоголіка. Частина, використовує загрозу – здати в психлікарню, – як форму маніпуляції, для досягнення своїх цілей. Співзалежні родичі, часто намагаються приймати рішення примусового лікування, без урахування розуміння можливої особистої причинності пияцтва чоловіка, сина, дружини, дочки, – як протесту до кричущого непорозуміння і не можливості знайти раціональний вихід із таких взаємин.
Якщо ж члени сім’ї співзалежного, або близькі небайдужі до долі хворого алкоголізмом, вирішують піти на крайні заходи і все-таки обирають шлях примусу, будьте готові до:
Однак, примусове лікування, можна розглядати і з цивілізованої точки зору. Існує сучасне поняття мотивування залежного пацієнта на лікування, яке базується на психотерапевтичних прийомах і якісному психологічному консультуванні. Ці техніки, у чималій кількості випадків, дозволяють ініціювати процес усвідомлення захворювання. І почати, а при необхідності, продовжити лікування, спрямоване на досягнення тверезості.
При важких формах стану відміни алкоголю, наркотичних речовин, навіть за умови відсутності таких ускладнень, як «біла гарячка» чи алкогольна епілепсія, – лікування рекомендовано провадити у наркологічному стаціонарі чи наркологічному центрі з цілодобовою формою перебування, під наглядом кваліфікованого медичного персоналу.
Краще лікувати у наркологічній лікарні:
По факту завершення стаціонарного курсу лікування, з пацієнтом проводиться консультативна робота, спрямована на вичерпне інформування про наявність та суть захворювання. Запобігання можливим подальшим «зривам». При бажанні пацієнта, або неефективним попереднім спробам лікування, йому пропонується продовжити лікування у межах реабілітаційного закладу.
Тривале перебування алко-, нарко-, й інших форм залежності, в ізольованих умовах, – в останнє десятиліття здійснюється реабілітаційними центрами, що провадять психокорекційну роботу з багатьма можливими формами залежності. Вони здійснюють: психологічну, психотерапевтичну, а також комплексну, асоційовану з медикаментозною терапією допомогу. Направлену на:
Даний вид допомоги особливо ефективний після курсу детоксикації і медикаментозного лікування емоційних та поведінкових розладів у період відміни (абстиненції) алкоголю чи наркотиків. Стабілізації показників фізичного здоров’я, хронічних захворювань. Детоксикаційну терапію та обстеження, краще проходити у спеціалізованому наркологічному центрі. Але, при не важкому перебігу стану відміни, або при переважно психологічних формах залежності, можливий початок реабілітації і без детоксикації, або виконання призначень лікаря у процесі реабілітації.
Пацієнт не утримується в реабілітаційному центрі насильно. Перед надходженням, він повинен укласти з центром контракт, що зобов’язує реабілітаційний центр забезпечити йому обмежувальний режим. З хворим, щодня, проводиться мотиваційна робота на продовження перебування, формування і досягнення пріоритетних цілей у житті з урахуванням існуючої залежності.
Це, досить ресурсомісткий спосіб допомоги, однак, нерідко, він є тією панацеєю, яку шукають співзалежні сім’ї і самі хворі, у яких досвід попередніх лікувань виявився нерезультативним.
Лікарі наркологи нашої клініки, провадять кваліфікований медичний супровід в реабілітаційних центрах для алкоголіків та наркоманів, що співпрацюють з нами у Києві та Київській області.
Примусове лікування алкоголіків, наркозалежних у Києві – детальну інформацію ви можете отримати за телефонами: (044) 331-4-911, (097) 600-6-911.
Запишіться на консультацію. Ми Вам допоможемо!