Безпечна доза алкоголю

Безпечна доза алкоголю – це міф чи реальність.

Сьогодні жодне свято не проходить без присутності алкоголю. У нас існує традиція випивати по знаменним датам, у тому числі і релігійним, відзначати зі спиртним дні народження, підвищення, першу або чергову заробітну плату, стипендію, премію. Крім того, люди звикли топити в келиху свій смуток, випивати, коли у них якісь проблеми або неприємності, як особистого характеру, так і на роботі, а також просто випивати без усякого приводу. Нерідко, наші співвітчизники випивають відразу велику кількість міцних напоїв, отримуючи глибоке сп’яніння в короткий час.

Чи можна знайти «золоту середину», дозу спиртного, яка не шкодить організму?

В нашій місцевості, градація кількості вживаного алкоголю (основних видів), може спиратися на поширену класифікацію, дещо доповнену нами:

• Тверезість: вживання до 100 гр. вина 2 – 3 рази на рік;
• Випадкове вживання алкоголю: 50 -150 гр. «міцного» алкоголю, до 300 гр. вина, 0.5 – 1 л. пива, – від одного разу на кілька місяців до 1 – 2 разів на місяць;
• Помірне вживання: 100 – 300 гр. «міцного» алкоголю, до 0.3 – 0.4 л. вина, до 1 л. пива, – 1 – 4 рази на місяць;
• Систематичне пияцтво: 200 -400 гр. «оковитої», 0.5 – 0.7 л. вина, 1 – 2 л. пива, – 1 – 2 рази на тиждень;
• Звичне пияцтво: 500 гр. горілки, від 1 л. вина, від 2 – 3 л. пива, – 2 – 3 рази в тиждень.

Щодо причин і мотивів вживання алкоголю, можна виділити такі варіанти (в порядку зростання тяжкості наслідків регулярного їх повторення):

• Зняття втоми (напруги) розумової або фізичної, – як трактування причини випивки при психологічній залежності.
• Варіант «клубного» вживання. Коли у групи людей за інтересами, вживання алкоголю, виконує одну з обов’язкових частин «ритуалу» спілкування. Частий, на сьогодні, феномен підліткової або жіночої поведінки. «Закріплення» вирішення важливих питань в середовищі ділових відносин.
• Вживання алкоголю усуває тривогу, страх, невпевненість, передчуття невдачі, зниження настрою, порушення сну, – варіант вживання людьми з невротичними, тривожними, депресивними розладами. Відчуття безвиході, роздратування від нерозв’язності «хронічних» сімейних, робочих чи інших конфліктів, – з метою отримати замісний/адаптивний заспокійливий ефект, при особистій неспроможності переживати неприємні відчуття.
• Вживання «вихідного дня» – кілька-денне вживання при найменшій незайнятості або можливості перенести важливі справи на потім, – серйозна передумова для формування справжніх запоїв.
• Регулярність сп’яніння усуває: відсутність апетиту, дискомфорт з боку живота, грудної клітини; підвищення або низькі показники артеріального тиску; зниження розумової і фізичної активності, – як трактування причини регулярної випивки при сформованій фізичній залежності.
• Систематичне вживання, найчастіше в невеликих дозах, протягом дня. Контроль над глибиною сп’яніння присутній, але відмовитися від випивки, взагалі, людина не може, – варіант алкогольної поведінки у фізично залежних осіб.
• Відносно тривалі періоди невживання, змінюються кілька-денними або кілька-тижневими запоями. Це – справжні запої. Розвиваються на тлі сформованої фізичної залежності. Цей тип поведінки, часто збігається у часі з початком усвідомлення тяжкості свого захворювання. Реакція, на усвідомлення себе хворим, абсолютно різна: від перегляду життєвих позицій і «зривів», зрідка, від серйозних «психотравм», до повної «відмови» усвідомлення саморуйнівної поведінки і формування злоякісних форм вживання. Періодична неспроможність впоратися з виходом із запою. Лікування в наркологічних відділеннях, реабілітаційних центрах для алкоголіків, участь в групах взаємодопомоги, наприклад – АА.
• У людей, що мають «приховану» психопатологію, випивка призводить до атипового сп’яніння з агресією, порушеннями поведінки, галюцинаціями та ін., – спостерігається при органічних ураженнях мозку після травм, баротравм, запальних захворювань, інсультів, контузій або при повноцінних психічних захворюваннях.
• Навіть невеликі дози випадкового вживання, призводять до безконтрольного «поглинання» великих кількостей алкоголю (злоякісний тип алкоголізму), що призводить до частих отруєнь, передозувань алкоголем, постійній потребі похмелитись, загостренню хронічних захворювань, розвитку регулярних порушень психіки, вкрай важких «виходів», навіть на тлі лікування в спеціалізованих закладах, формування слабоумства чи іншої психічної неспроможності. Найчастіше зустрічається наприкінці захворювання.

Як треба пити, щоб не захворіти?

Ризик захворіти алкоголізмом, здоровим молодим організмом, найчастіше, не розглядається зовсім, в міру величини сили пізнання і величезних запасів компенсації порушень здоров’я. «Здоровий клімат» в гармонійній сім’ї і «здорова» культура вживання алкоголю в тому ж середовищі, значно знижують ризик розвитку будь-яких патологічних форм залежності. Однак, алкоголь має властивості наркогенності, тобто, викликати звикання до регулярних «позитивних» змін емоційного стану у стані сп’яніння. Що, з роками, у багатьох «метеликів» переростає в серйозне захворювання – залежність від алкоголю.

Генетично, до високого ступеня ризику розвитку алкогольної залежності, відносяться діти питущою матері. Також, ризик захворіти алкоголізмом, найбільший для сина батька, який страждає залежністю, без різниці в якому середовищі виховується дитина. У групу високого ризику розвитку будь-яких форм залежності, відносяться: діти з дисфункціональних сімей, з деспотичними формами, дефіцитом виховання; неповні сім’ї.

Прийом алкоголю необхідно завжди тримати під контролем. Якщо, людина перестає контролювати обсяг випитого спиртного, у неї, з часом, починають виявлятися ознаки алкогольної залежності. «Норма випивання» збільшується. Проходить час і особа вже не може пити рідше, ніж раз на день, вранці може з’являтися потреба похмелитись, а це вже є сигналом того, що хвороба прогресує. У «розпал» залежності, доходять до того, що випивають в добу літр, а то й більше. Чим нерідко хваляться. Чим сильніше людина запускає залежність від чарки, тим стрімкіше розвивається її алкоголізм, який вже набуває ознак хронічного. Розвиток хвороби відбувається протягом приблизно трьох-п’яти років і не щадить нікого.

На залежність від алкоголю можуть хворіти люди будь-якої статі, віку, достатку та інтелекту: як молоді, так і ті, кому вже далеко за 50 років: діти, мами, студенти, бізнесмени, професори…

Як перемогти алкоголізм?

Алкоголізм, легше не перемагати, а не допускати його розвитку. Потрібно завжди дотримуватись допустимих норм вживання спиртного. Особливо, якщо є доступ до інформації по даному захворюванню, відомі генетичні ризики можливого розвитку залежності; присутній здоровий глузд, відповідальність батьків за своє потомство.

При підозрі, можливого розвитку залежності – обов’язкова консультація лікаря нарколога. При констатації неспроможності контролювати прийом алкоголю – необхідно почати лікування і припинити вживати алкоголь. У теорії звучить не складно, а ось на практиці алкоголіки найчастіше не визнають свою залежність і відмовляються від лікарської допомоги. Людина, що потрапила під алкогольну залежність, все розуміє в глибині душі, але дуже боїться, що люди дізнаються про це і поставлять на неї клеймо п’яниці.

Наш наркологічний центр надає всебічну допомогу в діагностиці алкогольної та інших форм залежної поведінки.

Надаємо консультаційну, лікувальну і профілактичну допомогу залежним і членам їх сімей.

Звертайтеся, ми Вам допоможемо! Телефони в Києві: (044)331-4-911, (097)600-6-911.